29 листопада 2022 року практичними психологами проведені комунікаційні заходи у вигляді занять з психокорекції з використанням методики "Тематичний апперцептивний тест" (ТАТ) для збереження та надання психосоціальної підтримки військовослужбовцями, які мають емоційні розлади (ПТСР).

Перед обличчям війни і тривалої постійної загрози тероризму українські військові відчувають вкрай інтенсивні емоції: неспокій, гнів та смуток, характерні для більшості людей, є здоровою і нормальною реакцією на бойові події. Деякі військові можуть мати значно глибші реакції на бойові дії. Тривалість перебування в зоні бойових дій створює більший ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР), на розвиток якого впливає:

• застосування військовослужбовцем зброї з летальними наслідками навіть для ворога;
• якщо військовослужбовець був свідком загибелі побратимів та мирного населення.

Ризик їх появи стосується більш молодих військовослужбовців, віком 18-24 роки, у яких виявлено симптоми депресії або у яких були проблеми з алкоголем.

Деякі важливі типові симптоми розвитку ПТСР: надмірний контроль: компульсивне перевіряння дверей, вікон, транспортних засобів, з метою переконатися, що вони в безпеці. Цей симптом може бути пов'язаний з більшим ризиком розвитку ПТСР; надмірні та домінуючі переживання військовослужбовців за своїх близьких – батьків або дітей, подружжя.

Варто зазначити, що військовослужбовці переносять до мирного життя модель поведінки, яка адекватно сприймається в зоні бойових дій (підвищена настороженість, уникання відкритого простору у зв’язку з можливими обстрілами і ймовірністю бути поміченим ворогом, постійна ретельна оцінка обставин, різка емоційна реакція при можливій загрозі), що призводить до можливих порушень соціальних норм, некоректної поведінки та нерозуміння з боку соціуму в умовах мирного життя.

За результатами дослідження, проведеного за методикою «ТАТ», виявляються  такі особливості афективної сфери особистості, як визначення провідних мотивів, відносин, цінностей, виявлення афективних конфліктів, характерних для хворого механізмів психологічного захисту, характеристика ряду індивідуально-особистісних особливостей (імпульсивність - підконтрольність, емоційна стійкість - лабільність, емоційна зрілість - інфантильність), самооцінка обстежуваного (співвідношення між «Я» ідеальним і реальним, ступінь прийняття себе).

Методика має особливу чутливість до виявлення емоційних порушень, дозволяє діагностувати їх характер і ступінь вираженості. При аналізі результатів виконання випробовуваними методики детально, по кожному з наведених вище пунктів оцінювалася кожна з розповідей, а потім складалась зведена комплексна характеристика виявлених особистісно-мотиваційних особливостей конкретного випробуваного.

В результаті психокорекційної роботи методами позитивної психотерапії у військовослужбовців відбулося формування навичок з самоспостереження за своїм фізичним та емоційним станом, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, з метою уникання в подальшому тих ситуацій чи навантажень, що сприяють погіршенню самопочуття; розвиток самоконтролю емоцій та поведінки (формування навичок самоорганізації та впорядкування власного життя); підвищення загального фону настрою (шляхом знаходження занять, які цьому сприяють); формування стійкості до невдач; виведення назовні заблокованих психотравмуючих емоцій.

Результатом психокорекційної роботи є відновлення працездатності військовослужбовців та покращення їх якості життя.

*Використане зображення з ситуаційних картинок методики ТАТ