Центром ПД та ППВ 08 листопада 2022 року були проведені наступні комунікаційні заходи у вигляді психокорекції для збереження та надання психосоціальної підтримки військовослужбовцям, які мають розлади адаптації, депресію, підвищений рівень тривожності.

Часто розлади адаптації, депресію, тривогу провокують гострі стресові події: смерть або каліцтво близьких, ДТП, розлучення, втрата роботи, історична турбулентність — як-от ізоляція під час Covid-19 або війна.

Розлади адаптації – стани суб'єктивного дистресу і емоційного розладу, які зазвичай перешкоджають соціальному функціонуванню та продуктивності і виникають в період адаптації до значної зміни в житті або стресової життєвої події (включаючи наявність або можливість серйозної фізичної хвороби).

Симптоми розладу адаптації зазвичай починаються невдовзі після стресової події і тривають не більше 6 місяців після зникнення стресового фактора. У пацієнтів може бути одразу декілька проявів, серед яких поширеними є наступні:

Симптоми вторгнення:

• Наявність повторюваних, мимовільних, нав'язливих, тривожних спогадів
• Повторювані гнітючі сновидіння (наприклад, нічні кошмари) про подію
• Дії або відчуття, нібито подія відбувається знову, різної інтенсивності — від ретроспекцій до повної втрати усвідомлення теперішнього оточення
• Відчуття інтенсивного психологічного або фізіологічного дистресу при нагадуваннях про подію (наприклад, у день її річниці, при звуках, схожих на ті, що людина чула під час події).

Симптоми  уникання:

• Уникання думок, почуттів або спогадів, пов'язаних з подією
• Уникання дій, місць, розмов або людей, які провокують появу спогадів про подію
• Негативний вплив на когнітивну функцію та настрій (≥ 2 з наступних):
• Втрата пам'яті про значні частини події (дисоціативна амнезія)
• Стійкі та перебільшені негативні переконання або очікування щодо себе, інших або світу
• Постійні викривлені думки про причину або наслідки травми, які призводять до звинувачення себе або інших
• Постійний негативний емоційний стан (наприклад, страх, жах, гнів, вина, сором)
• Значне зниження інтересу або участі у важливих видах діяльності
• Відчуття відстороненості або відчуженості від інших
• Стійка нездатність відчувати позитивні емоції (наприклад, щастя, задоволення, любов)
• Змінена збудливість та реактивність (≥ 2 з наступних):

1. Труднощі зі сном
2. Дратівливість або спалахи гніву
3. Безрозсудна або саморуйнівна поведінка
4. Проблеми з концентрацією
5. Посилена реакція переляку
6. Зверхпильність.

Депресія – це захворювання, що характеризується постійним пригніченим станом та втратою цікавості до будь-якої діяльності, що зазвичай приносить задоволення, а також нездатністю виконувати повсякденні справи протягом як мінімум двох тижнів.

Симптоми депресії:

• у вас знизився або посилився апетит;
• вас стали тривожити речі, які раніше не викликали таких почуттів;
• ви відчуваєте, що ваше тіло і мозок працюють ніби у сповільненій зйомці;
• у вас з’являється провина навіть за ті речі, які прямо від вас не залежать, ваша самооцінка відчутно знизилася;
• ви почали думати про суїцид.

Також депресія може супроводжуватись і фізичними симптомами — наприклад, болем у животі, серці чи спині, розладами шлунку, закрепами тощо.

Генералізований тривожний розлад — це постійне і надмірне занепокоєння, яке важко контролювати.

Симптомами  можуть бути періоди прискореного дихання, потовиділення, збільшення частоти серцевих скорочень і проблеми з шлунково-кишковим трактом (ШКТ).

Робота по психокорекції зазначених станів у військовослужбовців проводилась з використанням методик позитивної психотерапії  О. С. Чабана. Позитивна психотерапія ґрунтується на: позитивному підході до пацієнта і захворювання; змістовній оцінці конфлікту; п’ятиетапній терапії, в основі якої лежить самодопомога.

Були використані наступні методики та техніки.

Методика «Лінія досягнень» (депресія, тривога) О. С. Чабан

1. Малюємо лінію і розбиваємо на 10 фрагментів, де 0 – найгірша ситуація, а 10 – найкраща)
2. Пацієнт визначає : В якій точці знаходитесь зараз? (акцент на тому, що вже щось пройдено!)
3. Що сьогодні робити, щоб завтра було на 1 бал більше?

Методика «Дезактуалізація травматичних спогадів» (депресія, тривога, розлад адаптації) О. С. Чабан

1. Вибирається конкретне одне переживання
2. Формується друга пам'ять на одну й ту саму подію(до дрібниць, але не на саму травму, забороняючи і витісняючи саму травматичну подію:

• Що Ви їли в цей день?
• Яка була погода в цей день?
• У що Ви були одягнені?

3. Так треба повторювати до дрібниць всі події , витісняючи саме травматичну подію, врешті забороняючи говорити про неї.

«Техніка переоцінки проблеми» (дезадаптація, емоційні проблеми) О. С. Чабан

1. Емоційні проблеми викликають не проблему, а наша оцінка їх і події.
2. Розібрати конкретні події в житті пацієнта, акцентуючи на тому, що про них думав, відчував пацієнт.

Методика «Рух на сходинках» (дезадаптація, емоційний розлад) О. Чабан

1. Життя – це рух по сходинках.
2. В ситуації сьогодні – хочеться перескочити одразу багато сходинок, але це веде до падіння.
3. Аналізуємо: яка одна сходинка до хорошого життя може бути пройдена сьогодні?

Техніка «Вікно» (тривога) О.С. Чабан

1. Протягом 5-10 хвилин стоячи біля вікна, пацієнт описує те, що він бачить детально.
2. Терапевт розпитує, що він відчуває на тілесному рівні (в режимі slow life):

• Де Ваші руки?
• Як Ви відчуваєте свою голову?
• Що у Вас зараз на душі?