Динаміка розвитку суїцидальної поведінки включає в себе такі етапи: виникнення конфлікту суб’єктивно великої тривалості та інтенсивності; усвідомлення нездоланності перешкоди, протиріччя; руйнування системи життєвих перспектив; прийняття рішення про суїцидальну дію; суїцидальна дія (спроба).  Згідно зі статистичними даними, критичний вік для позбавлення себе життя – від 16 до 29 та від 40 до 50 років. У Збройних Силах України самогубства деморалізуючим чином впливають на особовий склад, службову діяльність, негативно відображаються на морально-психологічному кліматі. Випадки загибелі військовослужбовців унаслідок самогубства підривають віру суспільства, батьків у спроможність відповідних командирів (начальників) забезпечити збереження життя молодих людей, своїх підлеглих і відображаються у засобах масової інформації, що шкодить авторитету Збройних Сил України.

Психологами центру ПД та ППВ ДУ ТМО МВС України по Кіровоградській області в межах комплексної реабілітації у військовослужбовців першочергово проводиться оцінка ймовірності скоєння суїциду. Ця робота ускладнена через досить великі групи факторів ризику суїциду та їх неспецифічність. Так, деякі військовослужбовці, які мали думки про вчинення суїциду, можуть не належати до жодної з відомих груп ризику. Індивідуально-психологічні особливості, які виявлені при психо-діагностичному обстеженні, мають свій понятійно-пояснювальний апарат. У процесі дослідження кожного конкретного випадку суїцидальних намірів, думок, поведінки, психолог-психодіагност має оперувати основними поняттями суїцидології та враховувати індивідуальний профіль особистості, кожна з яких є унікальною. Принцип єдності діагностики та корекції визначає їх взаємозв’язок, тим самим відображає цілісність процесу надання психологічної допомоги людям із суїцидальним ризиком, намірами або здійсненою спробою суїциду. Психологічна корекція, у даному випадку, є системою психологічних впливів, спрямованих на зміну, перебудову й усунення в пацієнта суїцидальних намірів.  

Дуже важливим етапом роботи і специфічним вмінням психолога є проведення бесіди з потенційним суїцидентом. За  Е. Гроллманом вона обов’язково має включати такі етапи:

• підбирайте ключі до розгадки суїциду;
• прийміть суїцидента як особистість;
• встановіть турботливі взаємовідносини;
• будьте уважним слухачем;
• не сперечайтеся;
• задавайте питання;
• не пропонуйте невиправданих утіх;
• запропонуйте конструктивні підходи;
• вселяйте надію;
• оцініть ступінь ризику самогубства.

Вагомим доповненням та матеріалом для визначення особливостей, мотивів суїцидальної поведінки є проективні методики, які ми використовуємо в нашій практиці як з діагностичною, так і з лікувальною метою. З допомогою них вдається не лише зрозуміти мотивацію та специфіку кожного випадку, але й вивільнити приховані емоції в процесі роботи, допомогти пацієнтові створити і керувати новим планом, проектом власного життя.