Психологи Центру ПД та ППВ працюючи з військовослужбовцями та поліцейськими, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області» у своїй роботі зустрічаються із запитами від рідних та медичного персоналу з питаннями , щодо комунікації з пораненими військовими.

Комунікація з пораненими військовими вимагає особливого розуміння їхньої ситуації. Хочемо поділитись деякими важливими принципами, які допоможуть вам правильно спілкуватися з пораненими військовими:

• Підтримка і розуміння: Поранені військові можуть переживати фізичний і психологічний стрес. Важливо слухати їхні розповіді, виявляти співчуття і розуміння. Уникайте суджень і критики.
• Повага до приватності: Завжди дотримуйтеся конфіденційності і не задавайте непристойних або неприємних запитань. Дайте пораненому контролювати той рівень інформації, яку він хоче розкрити.
• Використання чіткого та спокійного мовлення: Говоріть спокійно і зрозуміло. Не поспішайте, не піднімайте голос, і не використовуйте надмірну термінологію. Дайте пораненому можливість висловити свої думки та почуття.
• Спільна діяльність: Пропонуйте допомогу або розмову, але дайте пораненому вільний вибір. Деякі люди можуть відмовитися від допомоги або бажання розмовляти. Важливо поважати їх рішення.
• Допомога у відновленні: Запитайте, як ви можете допомогти військовому у процесі відновлення. Можливо, вони потребують допомоги з виконанням побутових справ або психологічної підтримки.
• Уникайте обговорення війни : Поранені військові можуть відчувати сильну втомленість від обговорення війни. Уникайте цієї теми, якщо вони не виражають бажання говорити про неї.
• Проявляйте терпимість і терпіння: Відновлення може бути довгим і важким процесом. Будьте терпимі та терплячі, і не очікуйте миттєвих результатів.
• Повага до їхнього військового досвіду:  Враховуйте, що поранені військові можуть бути дуже горді своїм воїнським досвідом. Поважайте це і заохочуйте їх розповідати про свої досягнення та досвід.

Загалом, ключовим є співчутливість, повага та готовність надати допомогу, яка може бути корисною для поранених військових у їхньому шляху до одужання та адаптації до нового життя.