Сьогодні, 20 грудня 2022 року, практичними психологами центру ПД та ППВ проведений комунікаційний захід  “Психокорекція емоційного стану військовослужбовців НГУ, ЗСУ за допомогою проективних методик”.

В умовах нашого сьогодення військовослужбовці опиняються у складних життєвих умовах. Події, які відбуваються у нашій країні, значним чином впливають на психічне здоров’я, порушують фізіологічний та емоційний фон. Складається стан постійної напруги, тривоги, фрустрації.        

Життєва ситуація виявилась досить складною, адже наша армія зазнала значних втрат, тому військові не завжди встигали психологічно та емоційно адаптуватися до умов нечесної війни, насилля та смерті. Ці та інші чинники, як і сама ситуація на війні, призвели до того, що більшість бійців, які повернулися із зони бойових дій, отримали на передовій травматичний стрес. Він виникає як затяжна або відстрочена реакція на ситуацію, пов’язану із серйозною загрозою життю або здоров’ю.

Більшість бійців, які повертаються із зони бойових дій, мають яскраво виражений стресовий розлад і здебільшого не можуть, та навіть і не знають, як впоратись з відчуттями які вони переживають. До того ж ситуація, яка склалася, має вплив не лише на учасників бойових дій, а й безпосередньо на їх близьких – сім’ю, друзів, знайомих, які досить часто не знають, як себе поводити та реагувати.

Дослідження психологічних дисфункцій учасників бойових дій передбачає такі методи, як: бесіда, анкетування, тестування та проективний метод.

У своїй роботі ми використовуємо проективну методику “Автопортрет”. Ця методика застосовується для діагностики несвідомих та емоційних компонентів особистості (самосвідомість, самоставлення, самооцінка). Діагностичними показниками методики можна вважати: відчуття нестабільності; наявність психосоматичних проявів; впевненість; невпевненість; підозрілість, недовіра до оточуючого світу; труднощі у встановленні контактів та взаємодії з іншими людьми; наявність невротичних проявів; наявність проявів тривоги та страху.

Досліджуваному дається завдання намалювати самого себе.

В інтерпретації малюнку враховується наступне: загальне зображення фігури (графічне, символічне, схематичне); розмір зображення; висота зображення; ступінь натиску олівця; товщини ліній; наявність штриховки; емоційна виразність зображення; ступінь промальовування обличчя.

Проективна методика “Людина під дощем”

Застосовується для оцінки адаптивних можливостей та стійкості людини до впливу стресових факторів. Методика орієнтована на діагностику сили Его людини, її здатності переборювати несприятливі ситуації, опиратися ним. Вона дозволяє також здійснювати  діагностику особистісних резервів та особливостей захисних механізмів людини. Досліджуваному пропонується на одному аркуші паперу намалювати людину, а потім, на іншому, - людину під дощем.

Співставлення двох малюнків дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває у випадку труднощів та проблемних ситуацій. Велике значення у ході інтерпретації мають наступні моменти: положення фігури на малюнку; наявність одягу; парасолі; хмар; калюж.

Діагностичними показниками методики можна вважати: труднощі у спілкуванні; наявність депресивних тенденцій; ригідність мислення; наявність ознак напруження та стресового стану; порушення в соціально – психологічній адаптації; стійкість до стресів; схильність до уникнення вирішення конфліктних ситуацій.

Проективні методики, які ми використовуємо мають високу діагностичну ефективність, прогностичний потенціал та вказують на необхідність їх диференційованого використання до потреб кожної окремої особистості в системі психологічної допомоги учасникам бойових дій та членам їх сімей.