Синдром провини вцілілого – виникає у тих, хто пережив або був свідком травматичних подій (війни, катастрофи, насилля, стихійного лиха та ін.) та вижив або постраждав менше на інших (або думає, що постраждав менше).

Як він проявляється?

• апатія, втрата фізичних сил;
• відсутність бажання жити;
• нав’язливі думки про те, що ви могли зробити, та не зробили;
• неможливість спати, тривожний сон;
• відмова від їжі, нудота;
• небажання спілкуватись, сором;
• суїцидальні думки, самопошкодження;
• відчуття безпорадності, відчаю, постійне відчуття горя.

Симптоми можуть посилюватися, якщо ви раніше мали травматичний досвід або схильні до тривоги та депресії.

Як впоратися з синдромом вцілілого?

Рекомендації від Зорини О’Доннел, коуча зі стійкості та тренерки з розмовної терапії.

1. Гуртуйтеся та підтримуйте один одного. Навіть якщо виникає бажання «забитися у глухий кут», намагайтеся таки підтримувати хоча б мінімальне спілкування з рідними та друзями. Бо уникання комунікації з вашим оточенням лише погіршить стан.
2. Говоріть про власний досвід з іншими людьми. Якщо ви евакуювалися за кордон розповідайте якомога більше про свій досвід та правдивої інформації про війну росії проти України.
3.  Кричіть, аби випустити негативні емоції: оберіть для цього простір, де вас не почують не будуть чути інші люди.
4. Займайтеся волонтерством. Це допоможе не лише людям, які потребують вашої підтримки, а й віднайти сенс вашого життя у цих складних обставинах. Якщо ви маєте маленьких дітей, опікуєтеся людьми з інвалідністю, приділяйте максимальну увагу їм.
5. Турбуйтеся про себе: намагайтеся достатньо спати, ходити на прогулянки. Сон допомагає мозку раціонально мислити та набиратися достатньо сил, аби боротися.
6. Простіть себе за те, що ви вціліли. Пообіцяйте собі, що ви будете берегти себе та рідних, аби здоровими повернутися до України та відбудовувати її.
7.  Спробуйте майндфулнес-медитації (усвідомленої медитації). Медитація передбачає зосередження уваги на певному об’єкті, зокрема — на диханні, звуках, відчуттях та думках.
8. Малюйте на папері те, що відчуваєте та залучайте дітей. А ще розфарбовуйте друковані розмальовки.
9. Слухайте вашу улюблену музику. Особливо корисна заспокійлива музика.
10. Робіть вправи самозаспокоєння: зведіть руки навхрест, тримаючися руками за плечі. Далі — почніть гладити долонями рук ділянку від плечей — до зап’ястків. Також перехрещеними руками гладьте ноги.
11. Практикуйте техніку «заземлення»: подумки або вголос назвіть 3-5 предметів/явищ, які ви бачите перед собою. 2-3 речей, які ви чуєте. Заплющте очі та зосередьте увагу на відчуттях у тілі.

 

За матеріали пам'ятки  ДУ «Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України»