Профілактичні щеплення відіграють одну з найважливіших  ролей у здоров’ї дитини. Починаючи з перших днів життя малюк стикається  з навколишнім середовищем, що несе йому не тільки зростання, а і загрозу захворіти. То ж організм дитини повинен тримати баланс   між зростанням та агресивним  оточуючим світом у прояві вірусів, простіших та мікробів.  Цей баланс для малюка і є здоров’ям, що поєднує в собі постійний контакт з зазначеною флорою та роботою його імунної системи.

З народженням немовляти за його імунний стан несе відповідальність мама, що наділила  його тим, що називається вродженим імунітетом: тобто певну стійкість до інфекцій, з якими вже стикалася сама мама. Але цей захист на стійкий –  він має тривалість 4-6 місяців. Тож дитина повинна у подальшому сама себе захищати, виробляючи свої антитіла до збудників. Це і називається набутий імунітет. Але яким же чином ми можемо у цьому допомогти малюку? І відповідь на це питання – вакцинація! Усім відомо, що у період «довакцинальний» була висока смертність не тільки до року, а і у більш старшому віці. Не всі діти могли адекватно «відповісти» на прояви різних інфекцій, але ті що перехворіли – ставали стійкими до певних збудників. Так і почалася ера винаходу вакцин. І відтепер ми говоримо про «керовані» інфекції, ті що можна попередити, провівши  від них щеплення.

Усім добре відомі вакцини від туберкульозу, дифтерії, правця, кашлюку, кору та інші, навіть вже деякі «пішли в історію» – вакцина від натуральної віспи. Але за останні десятиліття перелік їх значно зріс і є  можливість захиститися від гепатиту (А,В), гемофільної інфекції, менінгококу, вітряної віспи та інше.

І тепер ми підійшли до поняття «обов’язкових» та «рекомендованих» щеплень. Під «обов’язковими» щепленнями розуміються ті вакцини, що проводяться згідно наказу  МОЗ  від 11.08.2014 №551 (з доповненнями). У даному наказі зазначено терміни проведення вакцинації, назви препаратів, їхній склад. Обумовлені показання та протипоказання  до вакцинації, можливий перебіг поствакцинальний та ускладнення. Окремо виділено, як діяти при порушенні   в календарі щеплень, критичні терміни між їх проведенням, та що робити у разі відсутності інформації  про попередньо проведену (втрата відомостей) імунізацію.    То ж зробимо акцент на  термінах та юридичних аспектах цієї теми.

Перш за все – батькам роз’яснюється саме поняття необхідності  вакцинації, загрозу життю дитини у разі захворювання. Проводиться огляд малюка з зазначенням у формі №112/о про те, що дитина  здорова.  Наступний етап – це підписання угоди батьками, де зазначається сама вакцина, та відповіді на певний ряд запитань про визначення задовільного стану дитини,відсутність негативних реакцій на попереднє щеплення, алергій, хронічних хвороб та обов’язковість інформування  лікаря чи медсестри у ряді виникнення  будь-яких відхилень, що пов’язані зі щепленням (ф.063-2). Після цього дитина вже направляється  у кабінет щеплень, де і проводиться вакцинація.

Тепер безпосередньо сам «Порядок проведення щеплень за віком»:

Фото: МОЗ України

При дотриманні календаря щеплень у дітей виникає напружений, стійкий імунітет до зазначених хвороб та унеможливлює  їх розвиток у разі  непередбачуваного контакту.

Дітям, які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем  щеплень, відвідування дитячих закладів НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ, що визначено в Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб від 2006 року.

Отже, шановні батьки, робіть правильний вибір для збереження міцного здоров’я своєї дитини!