На базі ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області» були заплановані та проведені 25.10.2023 комунікаційний захід по висвітленню теми «Комплексний ПТСР у військовослужбовців, аналіз та наслідки».

Комплексний ПТСР (також відомий як розлад екстремального стресу) – ​це стан, який розвивається в осіб, котрі мають пролонговану в часі психічну травму внаслідок різних життєвих подій (наприклад, війна, тривале жорстоке поводження з дітьми, фізичне чи сексуальне насильство, катування, перебування в заручниках або у військовому полоні). Комплексний ПТСР також визначається як розлад, який перекриває симптоми ПТСР в аспектах складності та тривалості віктимізації. Комплексний ПТСР, як підтип ПТСР, є наслідком індивідуального досвіду соціальної або міжособистісної травми, пов’язаної з її неминучим тривалим впливом на особистість протягом тривалого часу. Про високу ймовірність виникнення комплексного ПТСР може свідчити психотравма в минулому, особливо якщо це була тривала психотравмувальна подія. Також припустити комплексний ПТСР можна, коли в особистості з’являються відчуття безпорадності, вона не має підтримки та проявляє різноманітні емоційні реакції (наприклад, плач, тремтіння, блювання, відчуження від колег по роботі, товаришів).

Наразі в Україні в умовах повномасштабної війни проблема комплексного ПТСР набуває все більшої актуальності, особливо серед військовослужбовців, оскільки саме ця категорія населення піддається найбільшій кількості психотравмувальних факторів. До основних факторів, які впливають на військовослужбовців, належать:

• надзвичайна інтенсивність бойових дій, швидка зміна ходу бойових дій, очікування загострення конфлікту;
• відчуття покинутості, безвиході через загибель командира чи відчуття зради через полишення ним бойових позицій з різних причин;
• перебування в полоні з тривалим фізичним знущанням і моральним приниженням;
• необхідність бачити тіла загиблих побратимів;
• загроза підриву на вибухівці, страх, очікування несподіваного ракетного удару;
• реальна загроза життю, яка виникла під час переміщення на позиціях без належного захисту, загроза загибелі від кулі снайпера.

За мірою збільшення тривалості перебування в бойових обставинах в особи закріплюється пам’ятний слід нових поведінкових звичок і стереотипів, які мають першочергове значення для виживання та виконання поставлених задач, тому ці пристосувальні трансформації за межами життєво небезпечної ситуації постають негативними, дезадаптувальними й утворюють основну симптоматику бойових стресових розладів. Комплексний ПТСР передбачає декілька травматичних подій на довгостроковій основі, а це із плином часу може спричинити зміну особистості.

Спеціалісти центру ПД та ППВ проводять патопсихологічну діагностику особистості, визначають акцентуації характеру для розуміння причинно-наслідкових зв’язків виникнення даного розладу та підбирають оптимальний метод психокорекції. Метою лікування в разі цього розладу є редукція симптоматики з намаганням одужати та стимуляцією пацієнта до якнайшвидшого відновлення якості життя, підвищення рівня адаптації, відновлення почуття безпеки, довіри та повернення міжособистісних взаємодій, соціального функціонування,  інтеграції травми в життя та створенню конструктивної схеми поведінки (ризик, безпека, захист).