У військовослужбовців причин для його появи завжди достатньо, але найчастіше безпосереднім поштовхом виникнення цього стану стає смерть товаришів або ж необхідність застосування летальної зброї із відповідними наслідками. Під час травматичної події військовий відчуває сильний страх та втрату контролю над ситуацією. Сам ПТСР у такому випадку розвивається приблизно через місяць. А от в перші 72 години у військового присутні симптоми гострої стресової реакції, а у наступні дні — гострого стресового розладу.

Симптоматика посттравматичного стресового розладу у військових наступна:

• регулярні спогади про травмуючу подію, які часто виникають як флешбеки;
• гіперзбудження, проблеми із сном;       
• потреба все контролювати, надмірна настороженість;
• нічні жахи, часто повʼязані із травмуючою ситуацією;
• порушення памʼяті;
• втрата інтересу до звичної діяльності;
• нестабільний емоційний стан;
• відчуження від інших людей, навіть близьких та рідних.

У багатьох військовослужбовців ПТСР призводить до супутніх розладів, наприклад, до депресії або до наркотичної чи алкогольної залежності. Крім того, у них значно зростає ризик суїциду.

Фахівці-психологи центру ПД та ППВ ДУ ТМО МВС України по Кіровоградській області використовують такі методи боротьби з розладами адаптації у військовослужбовців, як методика десенсибілізації. Десенсибілізація та пророблення травми рухами очей (EMDR). EMDR-терапія допомагає переробляти травматичні спогади й інший несприятливий життєвий досвід, який викликає негативні думки, емоції та поведінку, внаслідок чого вони перестають бути психологічно обтяжливими для людини. Під час проведення такої терапії індивід фокусується одночасно на пов’язаних із травмою образах, спогадах, емоціях, думках і тілесних відчуттях. Вона включає рухи очима зі сторони в сторону. Так, при типовій сесії терапевт просить пацієнта, не повертаючи голови, слідкувати очима за рухами пальців (лікаря), які здійснюються в полі його зору з одного боку до іншого, при цьому слід згадувати минулий травматичний досвід.

EMDR поєднує декілька етапів, які мають здійснюватись у певному порядку, а саме: збирання анамнезу та оцінювання попереднього стану пацієнта, проведення власне десенсибілізації, вибір позитивних когніцій, перевірка щодо залишкових ефектів травми, закінчення сеансу та повторна оцінка стану пацієнта. Зазвичай один такий сеанс триває від 60 до 90 хвилин. Сесія може повторюватися стільки разів, скільки необхідно. Мета EMDR-терапії полягає у зменшенні рівня дистресу та підсиленні адаптивних переконань, пов’язаних із травматичним досвідом.