На базі ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" проведені комунікаційні заходи у вигляді консультацій та психокорекційних занять на тему: «Війна в тилу: як зберегти подружні відносини в сім’ях військовослужбовців».
Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила життя всіх українців. Події, які відбуваються протягом останніх місяців, вплинули на усі сфери життя людей, у тому числі на стосунки. Незважаючи на те, що в умовах війни люди потребують єднання та підтримки, у багатьох людей почали руйнуватися стосунки, у тому числі подружні. Ми старались розібратися з проблемою «Чому люди розходяться під час війни?» та знайти шляхи іі вирішення для сімей військових.
В нинішніх реаліях людям у багатьох сім’ях не вистачає ресурсу на почуття. Любов – це дієслово! В стресових умовах стає важко проявляти це почуття, робити маленькі та великі добрі вчинки для своєї другої половини. Через «оголені нерви», коли всередині все «бринить, немов струна», а ситуація невизначеності або безпосередньої небезпеки все триває і триває. Життя змінилося, і тепер багато сил та часу йде на організацію елементарних побутових речей, а на стосунки ресурсу просто не вистачає. Здається, що є «важливіші речі», а «решта» почекає до перемоги.
Особливо гостро відчувають це пари, у яких зараз служить чоловік, а дружина вдома з дітьми або за кордоном. Причин буває декілька.
- Ціннісні пріоритети. Вони тепер по-іншому розставляються. Під час війни стає більш зрозумілим, що є головним, а що другорядним у житті. Починають цінуватися речі, про які ми навіть не замислювалися в мирний час. Може статися так, що це різні речі для подружніх партнерів і точок дотику тепер немає.
- Правда. Переживання війни робить усіх максимально чесними, такими, як ми є насправді й, інколи, це не та правда, яку ми готові знати про свого партнера. Тому, можливим є розлучення і побудова стосунків з тим, хто має схожі переконання та цінності.
- Стрес. Зруйнувати стосунки може й різна реакція на стрес. У когось ледь підвищився рівень тривоги, а в іншої людини вже паніка. Хтось думає, як швидше опинитися в безпечному місці, а хтось готується до захисту. Різна реакція інколи заважає подружжю об'єднатися, згуртуватися, підтримати один одного, щоб разом пережити ці складні часи. Кожен залишається наодинці сам із собою і це закономірно веде до поступового розриву стосунків.
- Злість. У пари з’являються негативні емоції, які скидаються не на ворога (агресора), а одне на одного. Скандали у таких партнерів стають звичним заняттям. Цього треба намагатися уникати.
- Страх. Жінка часто транслює страх. Це про фрази: „Мені страшно!“, „Я в паніці“, „Нікуди не йди, будь зі мною“. Таке почуття страху передається чоловіку. Коли тил тривожиться, фронт не відчуває впевненості. Важливо зрозуміти, що страшно всім, не наголошувати, а намагатися впоратися зі своїми емоціями та не передавати їх партнеру.
- Почуття провини. Коли жінка бідкається: „Ти пішов на війну, а я ні“, „Тобі холодно й немає їжі, а в мене все добре“, „Щоб ми були на рівних, я винитиму сама себе“. Такі психологічні удари інколи болісніші за фізичні. Це ослаблює жінку та негативно впливає на чоловіка.
- Жалість - це руйнівна емоція! „Ти - бідолашка! Як же ти там будеш? Мені тебе так шкода!“ - забудьте ці фрази! Якщо жінка так звертається до чоловіка, то в нього автоматично слабшає внутрішня сила.
У цей складний час жінкам особливо важливо підтримувати чоловіків і навпаки.
Ми сформували кілька порад на базі знань когнітивно-поведінкової психотерапії, як це можна зробити найкращим чином.
- Рутина. Жінки в тилу мають продовжувати робити звичні справи: готувати їжу, прибирати, ходити на роботу, займатись з дітьми. Якщо чоловік знає, що вдома є ця стабільність, йому стає легше та і жінці легше. Дисципліна дає відчуття спокою обом.
- Розуміння, що тил - це важливо. Не потрібно знецінювати свої дії та справи. Навпаки, максимально створюйте комфорт та затишок! Обов'язково мають бути слова, обійми, дзвінки, інтим, молитви, обереги власноруч. Це величезна опора, яку жінки дають чоловікам.
- «Ти важливий для мене!» Намагайтеся створити простір, де чоловік почувається потрібним та важливим. Говоріть йому це прямо!
- «Я тебе чекаю!» Якщо чоловік на фронті, важливо давати йому відчуття, що ви його любите й чекаєте, що він у вас єдиний. За можливості завжди перебувайте на контакті, розмовляйте, не будьте скупі на теплі слова любові та підтримки. Надіслати фото — це одне, а написати від щирого серця, поговорити на різні теми, а не лише про війну, — зовсім інше. Це дуже важливо.
- Прості важливі фрази. «Доброго ранку, Сонечко і тихого тобі дня!»; «Солодких снів тобі, до завтра!» здатні зігріти душу і підтримувати вогник надії, який зігріватиме в холоді, допоможуть подолати безсонну ніч, щоб вранці мати сили протистояти ворогу.
Темні часи часто допомагають побачити світлих людей, розібратися у собі, віднайти ресурси для того, щоб жити, любити і перемогти заради сім’ї та рідної землі.
Спеціалісти центру ПД та ППВ постійно підвищують свій професійний рівень та пропонують свої послуги з діагностики та психокорекції співробітникам, військовим, членам їх сімей та ін.
